You are here

Дороги св. Якова

У християнському світі існує безліч святих місць в різних районах землі. Але найбільш шанобливі з них знаходяться в Європі (всього біля 6000 відвідуваних місць). У храмах європейських міст зберігаються численні реліквії, пов'язані із стражданнями останніх годин земного життя Ісуса Христа та його апостолів. Собор в Сантьяго де Компостела (Іспанія) один з трьох найбільших центрів паломництва в середні віки, рівний по значенню до Єрусалиму (Ізраїль) і Риму (Італія). Пілігрими стікалися сюди поклонитися святим мощам апостола Якова. Прямували паломники по древній купецькій дорозі Via Regia, яка була найважливішим зв’язок між територіями західної і східної Європи, та слугувала багатогранному обміну − торговельному, а також релігійному.

Напрямок Via Regia використав один з найважливіших в часи середньовіччя паломницький шлях, який вів до Сантьяго де Компостела, невеликого півострова в іспанській Галіції. Знайдений там біля 813р. гріб Апостола Якова, прославив цю частину європейського континенту і сприяв надзвичайному розвитку території, через які проходили паломницькі дороги до Сантьяго. Це віддалене місце, на заході Іспанії, було одним з головних центрів, який притягував, незважаючи на важку і небезпечну дорогу, масу подорожніх із всієї Християнської Європи.

 

Шляхи, які вели до Сантьяго, крім інформації про напрямок доріг Via Regia повідомляють про пристрасті подорожування, а також про твори, які виникли в результаті культурної і релігійної пригоди, якою було паломництво, необмежене державними кордонами, видіння монахів у віддалених монастирях, в працях, які розповідають нам про розвиток культу Апостола Якова.

Універсалізм епохи середньовіччя на території Європи виражався, між іншим, в існуванні єдиної християнської доктрини і єдиної релігії. Загальний характер політичного і суспільного життя в Європі визначала духовна і державна влада. Духовну владу представляв католицький костьол, який, особливо з часів правління Карла Великого, перетворився на одну з головних політичних сил, яку уособлювала папська влада.

З часів відкриття Пелаєм (Реіауо) гробу святого Якова мільйони вірних почали перетинати континент, користуючись комунікаційними і торгівельними шляхами (в тому числі і дорогою Via Regia), створюючи сітку доріг з найдальших закутків Європи в напрямку до північної Іспанії. Більшість людей прямувала до гробу Апостола з чистих релігійних мотивів, бажаючи помолитися біля реліквії особи з близького оточення Христа, чи скласти офіру. Але також були й такі, хто вирушав в дорогу, щоб побачити світ, гнані жадобою знань чи щоб переконатися на власній особі в труднощах далекої подорожі.

Першопрохідцями по паломницькому шляху до Сантьяго де Компостела в часи середньовіччя були монахи із монастиря в Клуні (Cluny) – колишнє бенедиктинське абатство у Верхній Бургундії, неподалік від Макона, Франція. Ця дорога, а власне ціла їх сітка, була каналом, через який розширювався кругозір західного суспільства, завдяки літургічній реформі, здійсненій в цьому монастирі. Всі вони були спрямованні і об’єднані в місці таємничого гробу, овіяного легендами і поклонінням, але разом з тим мали незвичну владу заволодіння навколишніми землями, спорудження будівель і створення проектів міст.

 

 Каміно де Сантьяго (CaminodeSantiago) - це не тільки "фізична" дорога до міста з її бруківкою, крамницями, криницями, будівлями і уявою яка виникає з думкою про втомлених пілігримів. Це також твори мистецтва, які задовільняли відчуття і потреби вищих класів. Майже із самого початку, а також протягом існування шляхів до Сантьяго, було отримано великий надзвичайно високодуховний, культурний і економічний прибуток. З їх існування розквітла література, музика, мистецтво, історія і все, що з цим пов'язано. Народжувались містечка і села, будувалися будинки опіки і відпочинку. Почали з’являтися дороги, мости, магазини. В XI ст. саме місто Сантьяго, а також територія, через яку проходив шлях, переживала такий високий економічний розвиток як один з небагатьох регіонів християнської Європи. Вздовж траси, від підніжжя Піренеїв, від Яки (Jaki) і Папмелуни (Pampeluny) Північної Іспанії, розбудувалися осередки, ціллю яких було забезпечення більшості пілігримів їжею, одягом, а також надання місця для нічлігу чи транспортних послуг. Тому цю дорогу також можна вважати метафорою людського життя, а твори мистецтва, які там зустрічаються, символізують людську тугу та прагнення людини до вдосконалення.

Шлях до Сантьяго де Компостела також був місцем зустрічей багатьох культур і народів. Завдяки йому поширювались тенденції моди, розходилися по цілому континенті тогочасні помисли. Це було місце змішання мов і народів, що збагатило європейську спільноту і допомогло створити спільну культурну свідомість представників європейського континенту. Пілігрими вивчали нові мови, історію Костьолу і Європи, літературу і мистецтво, а також житія святих, і історії життя відомих людей. Вони також спостерігали за щоденним життям громадян інших країн. Вивчали способи управління державами, впорядкування міст і сіл. Це мало великий вплив на культурне життя тогочасної Європи. По дорозі до Компостела також перехрещувались звичаї різних суспільних груп: тих, які моляться, тих, котрі воюють і тих, які працюють.

Без сумніву культурною цінністю є художнє поєднання релігійного мистецтва в костьолах, які знаходяться на шляху і які позначені постаттю Якова і мушлями - символами подорожніх - пілігримів. Перш за все це стосується романських костелів, оскільки, дякуючи цьому шляхові, по всій Європі поширився архітектурний стиль, підпорядкований римському Костьолу. Цей перший загальний напрямок в мистецтві середньовіччя був вираженням суспільних і ідейних потреб. Таке проникнення досягалося через процеси запозичення і взаємообміну. Тому дорога до Сантьяго була також дорогою інфільтрації культури, включаючи пластичні мистецтва: архітектуру, живопис чи скульптуру.

Паломництво до Компостела виділяється як мирний шлях посеред війн, які точилися поміж середньовічними князівствами, чудова дорога для мистецтва і цивілізацій, коли кордони були ще не визначені і відкриті, як людська уява, а природа нав'язувала свої права художньої і духовної творчості.

Саме подорожі цими шляхами визначили сучасність, яку сьогодні називаємо Європою, таку реальну по своєму географічному положенні, але надзвичайно різноманітну, як горизонти творчої думки.

Створений паломницький шлях згуртовував і об'єднував народи - такі різні, але з однаковими цінностями - створюючи нову культурну тотожність - Європу. Папа Іван Павло II, 9 листопада 1982 року в Сантьяго де Компостела в Європейському Акті сказав: «(...) Це місце, таке дороге для побожності жителів галіційської провінції і всіх іспанців, протягом віків стало пунктом, який притягує Європу і ціле християнство (...)». Паломництво до Сантьяго було одним з найважливіших чинників, які сприяли взаєморозумінню таких різних європейських народів, як народи романські, германські, кельтські, англосакські і слов'янські. Паломництво зближувало, уможливлювало контакти і об'єднувало народи, до яких з плином віків доходили проповіді свідків Христа, які приймали Євангелію, а одночасно, можна сказати, вчилися як окремі особистості і цілі нації. Історія самовдосконалення європейських народів розвивається відповідно до їх євангелізації до того рівня, що Євангеліє проникає всюди всередині границь Європи. Після століть історії слід підтвердити, що європейську тотожність не можна зрозуміти без християнства і що саме в ньому знаходяться спільні корені, з яких виросла і визріла цивілізація старого континенту, його культура, його динаміка, його підприємливість, його здатність до конструктивної експансії на інші континентах.

Theme by Danetsoft and Danang Probo Sayekti inspired by Maksimer