You are here

Святий Яків

Апостол Яків був сином Йосифа Обручника від його першої дружини і тому в Євангелії називається братом Господнім. Згідно з переданням, Господь Ісус Христос з'явився йому після Свого воскресіння і поставив його єпископом Єрусалимської церкви. 

Таким чином, на долю апостола Якова випала особлива діяльність: він не подорожував з проповіддю по різних країнах, як інші апостоли, а вчив і священнодіяв у Єрусалимі, який має важливе значення для християнського світу. Як глава Єрусалимської церкви, він головував на Апостольському соборі в Єрусалимі в 51 році та його голос був фактично вирішальним. Значення апостола Якова ще більше зміцнювала його подвижницьке життя. Він вів цнотливе життя, не пив вина, утримувався від м'яса, одяг носив тільки лляний. Мав звичай усамітнюватися для молитви в храмі і там на колінах слізно молився за ввірений йому народ. Служіння апостола Якова було важке, серед безлічі самих затятих ворогів християнства. 

Але його вчинки були настільки розсудливими і справедливими, що він здобув повагу не тільки серед християн, але й юдеїв, за що був іменований опорою народу і праведником. Перебуваючи на посаді єпископа Єрусалиму близько 30 років, він поширив і утвердив святу віру в місті та у всій Палестині. Коли апостол Павло в останній своїй подорожі відвідав апостола Якова, то зустрівся з пресвітерами, які описали йому успіхи християнської проповіді серед євреїв. Саме через довіру до слова праведного Якова багато євреїв стали християнами. Бачачи такий вплив апостола, юдейські начальники стали побоюватися, як би весь народ не навернувся до Христа, тож вирішили скористатися відсутністю представника римської влади і убити його. Юдейський історик Йосиф Флавій, перераховуючи причини падіння Єрусалиму, говорить, що Господь, покарав євреїв, за вбивство праведного Якова. Апостол Яків незадовго до своєї смерті написав соборне послання. Головна мета послання – втішити та зміцнити навернених до віри юдеїв у стражданнях, які мали відбутися з ними, і застерегти їх від омани, нібито одна віра може спасти людину. Святий Апостол пояснював, що віра, яка не підтверджена добрими справами – мертва і не приводить до спасіння. Спільнота Єрусалиму попрощалася з апостолом, а учні його мощі забрали до Іспанії. З завоюванням Іспанії остготами, пам’ять про мощі апостола втратилася, а згідно легенди у 813 р. одному монаху було видіння, що мощі апостола спочивають в Галіції. Пастухи, які в тих околицях пасли вівці, побачили світло зорі, яке вказувало на місце де як виявилося спочивали у саркофазі мощі апостола Якова, місцевість стали називати Сантяго де Компостелла (Святий Яків у Полі зорі). Місцевий єпископ Теодомир перевірив автентичність знайдених мощей апостола Якова, а згодом папа Калікст (1159-1181) уділив повний відпуст прочанам які здійснять прощу до Сантяго де Компостелла.

Місто Сантяго де Компостелла тепер став новою ціллю прочан. Пройшли шляхом апостола Якова, такі відомі володарі як імператор Карл Великий, король Англії Едуард І, так і великі діячі Церкви як єпископ Годескальк з ЛеПуї, магістр хрестоносців Жан де Брієн, св. Франциск Асизький. Дорогу прочани знаходили по сонцю вдень, а вночі по зорям Молочного шляху Феномен цього паломництва полягав в тому, що воно об'єднувало людей різних націй, які походили з різних країн і розмовляли різними мовами. Всі вони вносили свою частку в цю «спільну дорогу". Честь відвідати і помолитися біля гробу одного з 12-х апостолів з середньовіччя і аж до наших днів, являється незвичною легендою, яка захоплює і об'єднує паломників з усього Старого Континенту.

 

 

Theme by Danetsoft and Danang Probo Sayekti inspired by Maksimer